Перше Враження
Мамо, це Олеся, сказав Олег із легким смутком, представляючи дівчину, яку привів додому так пізно.
Добривечір, відповіла Світлана, невдоволено оглядаючи несподівану гостю. Який чарівний час для знайомства! За пять хвилин північ
Я ж казала Олегу, що вже пізно, одразу ж виправдалась Олеся, але він мене слухає? Справжній упертий!
«Ну й хитра», подумала Світлана з гіркотою. «Виправдовується, а його виставляє тираном. Не дуже симпатична ця дівчина».
Заходьте, зітхнула вона, після чого пішла до своєї кімнати без зайвих слів.
Що вона могла зробити? Вигнати єдиного сина вночі через якусь незнайому? Якщо вони хочуть жити разом нехай. Материнський обовязок це захищати дитину та відкривати їй очі. І Світлана з цим швидко впорається. Олег відправить свою кохану туди, звідки вона прийшла, без жалю. Навіть з полегшенням!
Цілу ніч Світлана продумувала план, як позбавитись Олесі.
Ні, вона не проти того, щоб Олег одружився. У тридцять років вже час завести сімю.
Але не з нею!
По-перше, вона значно молодша. Очевидно, вітер у голові.
Дружина? Мати? Господиня?
По-друге, її поведінка каже сама за себе: зявитись у гостях серед ночі, навіть не вибачившись! До того ж, вона сміє безпідставно звинувачувати її коханого сина!..
І до того ж, вона залишилась на ніч!
Це вперше, чи в неї так заведено?
Коротше, Світлані вона просто не подобалась.
А значить, скоро і Олег це відчує.
Навіщо витрачати на неї час?
План став непотрібним.
Сама Олеся давала їй усі можливості розставити все на свої місця.
Перший сигнал пролунав вже зранку.
Вона зачинилась у ванній на цілу годину.
Олег, безсилий, метушився по квартирі, все більше розлючуючись.
Сину, що таке? з перебільшеною ніжністю запитала Світлана. Дівчина прибирається, хоче тобі сподобатись
Але ж мені на роботу!
Стукни в двері, поясни, що вона тут не одна, порадила мати.
Незручно, буркнув він. Поговоримо пізніше. А ти, мам, не запізнишся?
Я? Ні. Я вже готова. Ось, спекла млинці. Іди снідай.
Я навіть не вмився!
Нічого, зробиш потім. А поки що не марнуй час похай добре, знадобляться сили на день.
Олег сів за стіл.
І тут Олеся вийшла з ванної, з рушником на голові, сяюча.
Нарешті! скрикнув Олег, кинувшись до запотілого дзеркала.
Він швиденько вмився, погладкувався, зїв млинець за три ковтки й, вже на порозі, кинув:
До вечора! Сподіваюсь, ви ладнатимете.
Олеже! покликала Олеся. Ми ж сьогодні хотіли забрати мої речі.
Заберемо. Ввечері. Не сумуй! його голос уже лунав сходами.
Світлана підвелась, зачинила двері за сином, повернулась до Олесі й сухо запитала:
Тобі не соромно?
Ні, усміхнулась дівчина. А має бути?
Олег через тебе запізниться!
Не запізниться. Напевно, візьме таксі. Не хвилюйтесь, усе буде добре.
У будь-якому разі, запамятай: ти тут не одна. Якщо хочеш займати ванну на годину зранку вставай раніше. Добре, що я сьогодні не працюю.
Більше так не буде, спокійно сказала Олеся. Вибачте.
Світлана роззявила рота. Вона очікувала сварки, а натомість
Ну гаразд, буркнула вона, направляючись до ванної.
Перше, що впало їй у вічі тюбик зубної пасти, відкритий, хоча старий ще не закінчився.
Олесю, нащо ти відкрила нову пасту?
Вона мені більше подобається.
Сподіваюсь, принесеш свою? І свій шампунь?
Звичайно, пані Коваль
І свої рушники!
Принесу
Незважаючи на всі спроби викликати сварку, Олеся не піддавалась. Вона згоджувалась з усім, чемно кивала, «брала до уваги» свої майбутні обовязки.
Без аргументів, Світлана перейшла у відкриту атаку.
Навіщо ти сюди прийшла?
Ми з Олегом кохаємо одне одного
Звичайно, ти його кохаєш, такого хлопця! Але я не розумію: що він у тобі знайшов?
Я його не питала
А твої батьки?
Мама швачка.
А батько?
Я його ніколи не знала.
Зрозуміло. Дитина без батька. І як ти збираєшся стати хорошою дружиною для мого сина?
Я докладу всіх зусиль
Навіть якщо будеш старатись нічого не вийде. Мій син тебе не кохає. Він просто думає, що кохає. Я ж його знаю! І він ніколи на тобі не одружиться! Навіщо? Ти й так у нього на гачку.
Він мене кохає, прошепотіла Олеся, голос її тремтів. Я впевнена.
Ти ілюзіями живеш. Думаєш, ти перша?
Ні але це неважливо
Неважливо? Він за тиждень тобою набридне! Ти його не варта! Що ти знаєш про розум?
